З Днем сім'ї: підтримайте родини військових у цей день! Маріуполь

З 2014 року кожен з нас зіштовхнувся з особистими та професійними наслідками російського вторгнення в Україні. Але з 24 лютого 2022 року мільйони українців зазнали таких бід такого масштабу, усвідомлення яких стане спільною справою наступних поколінь.

Не дивлячись на це, кожен з нас довів собі, що ми є сильнішими, ніж думали раніше. Саме в наших руках знаходяться усі ресурси для того, щоб не тільки подолати наслідки російської агресії, а й побудувати краще майбутнє. 

В умовах повномасштабної війни на виснаження кожен з нас повинен сконцентруватися на системній допомозі країни та постраждалим. 

Саме тому найбільший транспортний сервіс країни Opti Taxi об'єднався з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Соборна». 

Разом ми допомагаємо родинам і дітям наших захисників, без яких жоден з нас не міг би жити у вільній країні.

Наразі в Силах Оборони України та Збройних Силах знаходяться мільйони людей. Точна кількість наших загиблих захисників досі невідома, але можна з упевненістю говорити про те, що десятки тисяч дітей залишилися без батьків, опікунів та просто близьких людей.

E рамках спільного проєкту Opti Taxi та БО «Благодійний фонд «Соборна» починають знайомити вас з особистими історіями родин та дітей наших загиблих військових. Це є ще одним нагадуванням про ціну нашої свободи та необхідності підтримати тих, без чиїх жертв ми би не змогли жити у вільній країні.

ДІСКЛЕЙМЕР: нижче ви можете ознайомитися з реальними історіями дітей і родин наших загиблих захисників. Історії публікуються без змін з повної згоди опікунів неповнолітніх.

Історія №1

Батько Вакула Роман, мама Юлія, діти Олег 18 років  і Даша 9 років.

У Харкові проживало щасливе сімейство з декількох осіб: батько Роман Васильович, мати Юлія та двоє діток, Олег та Даша.

Звичне життя української родини змінилося з початком повномасштабного вторгнення. Роман Васильович вирішив захищати Україну, однак восени 2022 року під час звільнення рідної Харківщини він загинув.

Дев’ятирічна Даша завжди з щирістю говорить «Я люблю Харків», відвідує заняття з арттерапії та незабаром поїде разом зі своєю мамою на відпочинок до Боржави. Дівчинка старається не думати про те, наскільки часто обстрілюють Харків. Даша обожнює малювати, на заняття з арттерапії завжди намагається підключитись першою. На одному із занять вона показувала квіти у їхньому дворі у селищі Слатине.

Олегу, старшому брату Даші, зараз 18. Хлопець цікавиться історією, робить гарні успіхи в школі, його регулярно хвалять вчителі. Цьогорічне літо надзвичайно важливе для Олега, адже він планує потрапити на навчання до академії СБУ, аби на професійному рівні навчитися захищати Україну.

Історія №2

Батько Кокін Володимир, мама Наталія, доньки Ярослава 12 років і Віолета 19 років.

Ще один захисник Володимир Володимирович Кокін загинув у той же період під час звільнення Харківської області. Його доньки, Ярослава 12 років і Віолета 19 років, залишилися з мамою Наталією.

Яся мріє стати художницею, обожнює  заняття з арттерапії та буквально нещодавно зробила собі чолку. Разом зі своєю подругою дівчинка придумує сюжети для книг. Зазвичай, це фантастика або блокбастери. Незабаром Яся з мамою їдуть на відпочинок до Боржави (разом з родиною Вакулів).

Наша команда щаслива, що завдяки підтримці партнерів ми можемо надати цій чудовій родині можливості для відновлення.

Віримо, що з такими дітьми, як Яся та Віолета, наша країна отримає ще не одного «Каннського Лева».

КОЖНА ВАША ГРИВНЯ ПІДЕ НА ПОКРИТТЯ КРИТИЧНИХ ПОТРЕБ РОДИН НАШИХ ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВИХ, ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ ГОДУВАЛЬНИКІВ. ТАКОЖ ВАШІ КОШТІ БУДУТЬ НАПРАВЛЕНІ НА СИСТЕМНИЙ РОЗВИТОК ЧЛЕНІВ РОДИН ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИКІВ, ЯКІ ПОВИННІ БУДУВАТИ НОВЕ ЖИТТЯ. 

Зробити свій внесок у важливу справу завжди можна у застосунку Opti Taxi або за цим лінком на сайті БО «Благодійний фонд «Соборна»: https://bit.ly/optitaxi