Замовляючи таксі в Opti Taxi, не забудьте підтримати дітей загиблих військових. Київ

Важко повірити, але від початку Великої війни вже пройшло півтора року. 

Одні з нас навіть встигли адаптуватися, а інші – вже й забули, як жити нормальним мирним життям.

Ці 18 місяців змінили кожного з нас, країну та світ. 

Ми не тільки переконалися, що є насправді сильними та вигадливими. На жаль,  на власному досвіді дізналися, як миритися з болем та втратами. 

Суспільство втомилося від війни, а багато хто з нас вже втратив інтерес до підтримки армії й благодійних проєктів та дратується, коли в новинах знову транслюють про те, що для багатьох війна, навпаки, стала ідеальним джерелом заробітку.

Ми розуміємо вас, але повинні нагадати, що горя в нашій країні не стало менше. Більш того, без любові батьків лишилися сотні тисяч дітей по всій країні. Без пожертви їхніх батьків,наших захисників, ми лишилися б всього, що мали та любили.

Закликаємо підтримати наш проєкт та дати дітям наших військових розуміння того, що вони важливі, а жертви їхніх батьків не є марними. 

Будемо вдячні за кожну вашу гривню, яка піде в проєкт системної допомоги дітям загиблих військових. Також будемо вдячні за будь-яку інформаційну підтримку ініціативи. 

В рамках спільного проєкту Opti Taxi та БО «Благодійний фонд «Соборна» починають знайомити вас з особистими історіями родин та дітей наших загиблих військових. 

Це є ще одним нагадуванням про ціну нашої свободи та необхідності підтримати тих, без чиїх жертв ми б не змогли жити у вільній країні.

ДІСКЛЕЙМЕР: нижче ви можете ознайомитися з реальними історіями дітей і родин наших загиблих захисників. 

Історії публікуються з редакційною вичиткою з повної згоди опікунів неповнолітніх.

Історія родини Письменних 

Батько Письменний Олександр, мама Людмила, п’ятеро дітей (Андрій 3 роки, Аліса 9 років, Настя 12, Артем 15 років, Артур 18 років).

Письменний Олександр Миколайович, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, та Письменна Людмила Олексіївна, військовослужбовиця, виховували п’ятьох чудових дітей: Андрія 3 роки, Алісу 9 років, Настю 12 років, Артема 15 років та Артура 18 років. 

Родина проживає у Луганській області, але через вторгнення батько загинув у перший день конфлікту. Мамі вдалося вивезти дітей з окупованих територій влітку минулого року. Діти пережили страшні події та втрати, які не повинні були бачити. Нині родина проживає в Дніпропетровській області, де кожна дитина розкривається у своїх улюблених заняттях.

Аліса, молодша дочка в родині Письменних, обожнює гратися з ляльками. Це для неї особливий світ, де вона може втілити всі свої фантазії та створити цілий сценарій для своїх героїнь. Вона надихається великими пригодами та розповідями, які вчить у школі та читає в книжках. Але найбільше щастя для Аліси полягає у тому, щоб гратися разом зі своїми братиками і сестричками. Вона радіє кожній спільній грі та моментам, коли може поділитися своїми іграшками та вигаданими історіями.

Настя, середня дитина у родині, завжди пристрасно любила природу. Вона відчуває глибокий зв’язок з навколишнім середовищем та розуміє важливість збереження природних ресурсів. Настя часто проводить час на прогулянках у парку або лісі, вивчаючи різноманіття рослин та тварин. Вона захоплюється екологією та вже в дитячому віці мріє допомагати природі. Завдяки її старанням, в родині Письменних упроваджуються екологічні та дружні до природи звички, зокрема, сортування сміття.

Артем, старший син, проявляє неймовірний талант у малюванні. Він відтворює свої враження про світ на полотні з допомогою пензлів та фарб. Його творіння вражають неповторністю, кольором та деталями. Багато людей, які бачили його роботи, відчувають глибокий емоційний зв’язок з кожним штрихом. Крім того, Артем вчиться грати на гітарі. Він проявляє музикальні здібності та вчиться виконувати улюблені композиції. Талановитий художник та музикант, Артем завжди намагається покращувати свої навички та розширювати свій художній репертуар.

Декілька місяців родина Письменних брала участь у програмі «Діти та війна». Ці заняття допомагали дітям розуміти свої емоції, пов’язані з пережитими внаслідок конфлікту травмами. Після завершення програми Артем запитав, чи будуть у них ще заняття. Його бажання продовжувати заняття було настільки сильним, що родина вирішила знайти альтернативу. Так народилася ідея онлайн арттерапії. Щотижня діти зустрічалися у віртуальному просторі з професіоналом, який підтримував їхнє творче самовираження та допомагав знаходити внутрішню гармонію через мистецтво.

Родина Письменних з Луганської області пройшла складний шлях, повний випробувань та втрат. Попри це, кожна дитина знайшла своє покликання та розкрила свій потенціал у різних сферах. 

Аліса, Настя, Артем та інші діти Письменних – справжні герої, які долають труднощі та розвивають свої таланти. Вони є прикладом мужності, сили духу та витримки. Кожна історія їхнього життя варта подиву та поваги.

Історія родини Чабанових

Батько Чабанов Дмитро, мама Наталія, донька Марія 13 років.

У світі повно непересічних історій, які зачаровують і вражають нас своєю силою. Одна з таких історій – це історія родини Чабанових. Це надзвичайно мужня і сильна сім’я, яка пережила багато випробувань і тепер дивиться в обличчя викликам.

До початку російської агресії сім’я Чабанових мешкала в прекрасному місті Дніпрі. Батько Дмитрій був відданим чоловіком, зразковим громадянином та люблячим батьком. Він дотримувався принципів справедливості та відданості своїй родині. Але у долі були інші плани.

У квітні 2014 року, коли росія розпочала свою агресію проти України, Дмитрій був мобілізований для захисту своєї Батьківщини. Він з відвагою йшов на фронт, несучи в собі любов до своєї родини та віру в перемогу над злом. На жаль, 4 липня 2014 року, під час нічної танкової атаки на блокпост в Ясинуватському районі, Дмитрій Чабанов героїчно загинув.

Така втрата була великим ударом для родини Чабанових та всього українського народу. Дмитрій був відзначений посмертно орденом «За мужність» III ступеня та орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня. Ці нагороди стали символом визнання його відваги та самопожертви.

І хоча сім’я втратила свого героя, невгамовна донька Марія продовжує нести свій батьківський героїзм у своєму серці. Попри свої молоді роки, Марія вже досягла неймовірних успіхів у життєвій меті.

Завдяки системній фінансовій підтримці та безмежній любові від матері, Марія здійснює свою мрію – займається фігурним катанням. У свої 10 років Марія вже показала світові свою неймовірну силу і талант. Тренувалася під керівництвом визнаного тренера в одному з найкрасивіших міст України. Її талант та наполегливість допомагали їй перемагати на різних конкурсах і здобувати призові місця. Повномасштабне вторгнення наразі поставило на паузу тренування з фігурного катання, але не зупинило нашу підтримку.

Цього літа Марія збирається на відпочинок до дитячого табору «Карамель».  

А щоб не забувати про ковзани, то тренується на роликах. 

КОЖНА ВАША ГРИВНЯ ПІДЕ НА ПОКРИТТЯ КРИТИЧНИХ ПОТРЕБ РОДИН НАШИХ ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВИХ, ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ ГОДУВАЛЬНИКІВ. ВАШІ КОШТІ ТАКОЖ БУДУТЬ НАПРАВЛЕНІ НА СИСТЕМНИЙ РОЗВИТОК ЧЛЕНІВ РОДИН ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИКІВ, ЯКІ ПОВИННІ БУДУВАТИ НОВЕ ЖИТТЯ. 

Зробити свій внесок у важливу справу завжди можна у застосунку Opti Taxi або за цим лінком на сайті БО «Благодійний фонд «Соборна»:https://bit.ly/optitaxi